Форум ЦСП

Форум для спілкування клієнтів, партнерів та співробітників херсонського ЦСП.
УВАГА: для того, щоб розміщувати повідомлення, необхідно "зайти"
На сайт ЦСП

Ви не зайшли.

#1 2006-04-27 10:15:55

Roman
Учасник
Зареєстрований: 2006-04-12
Повідомлень: 38

ВАЖЛИВО! ЗАКОНИ ДЛЯ НДО

25  квітня 2006 року  у Центрі Соціального Партнерства відбулася групова консультація  з питання внесення  змін до законодавства  у сфері надання соціальних послуг, а саме – до Закону України  „Про соціальні послуги” та до проекту Закону України „Про волонтерський рух”.
Зважаючи на важливість положень зазначених законів для роботи кожної недержавної організації    просимо ще раз обговорити  та надати ЦСП пропозиції щодо змін та доповнень до цих  законів у першій  декаді травня.
Після узагальнення ваших пропозицій буде проведено загальне обговорення з цього питання.  Узагальнені  пропозиції  будуть надіслані до експертної групи в  Київ.
Додаємо до цього листа  матеріали, що будуть вам  у нагоді:
1. Чинний Закон України „Про соціальні послуги”;
2. Проект Закону України „Про волонтерський рух”;
3. Постанова Верховної Ради України „Про деякі питання вдосконалення системи надання державних соціальних послуг населенню на місцевому рівні” від 17.11.2005 № 3117-ІV;
4. Постанова Кабінету Міністрів України „Про порядок надання платних соціальних послуг та затвердження їх переліку” від 14.01.2004  № 12;
5. Порівняльна таблиця змін до Закону України „Про соціальні послуги” від 06.10.2004;
6. Зауваження та пропозиції до проекту Закону України „Про волонтерський рух”, розроблені Центром соціального партнерства в Чернівецькій області.

З А К О Н   У К Р А Ї Н И

                      Про соціальні послуги

      ( Відомості Верховної Ради (ВВР), 2003, N 45, ст.358 )

( Із змінами, внесеними згідно із Законом  N 1891-IV ( 1891-15 ) від 24.06.2004, ВВР, 2004, N 50, ст.537 )



     Цей Закон  визначає  основні  організаційні та правові засади надання соціальних  послуг  особам,  які  перебувають  у  складних життєвих обставинах та потребують сторонньої допомоги.

                             Розділ I

                        ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

     Стаття 1. Визначення основних термінів

     У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:

     соціальні   послуги   -   комплекс   правових,   економічних, психологічних,  освітніх,  медичних,  реабілітаційних   та   інших заходів,  спрямованих на окремі соціальні групи чи індивідів,  які перебувають  у  складних   життєвих   обставинах   та   потребують сторонньої  допомоги  (далі  -  особи,  що  потребують  соціальних послуг),  з метою поліпшення або відтворення  їх  життєдіяльності, соціальної адаптації та повернення до повноцінного життя;

     складні   життєві   обставини   -  обставини,  що  об'єктивно порушують нормальну життєдіяльність особи,  наслідки яких вона  не може  подолати  самостійно (інвалідність,  часткова втрата рухової
активності у зв'язку із старістю або станом здоров'я,  самотність, сирітство,   безпритульність,   відсутність   житла   або  роботи, насильство,  зневажливе ставлення та негативні стосунки  в  сім'ї, малозабезпеченість,  психологічний  чи психічний розлад,  стихійне лихо, катастрофа тощо);

     соціальний працівник - професійно підготовлений фахівець,  що має  необхідну  кваліфікацію  у  сфері  соціальної  роботи і надає соціальні послуги;

     соціальне обслуговування - система  соціальних  заходів,  яка передбачає  сприяння,  підтримку  і послуги,  що надають соціальні служби окремим  особам  чи  групам  населення  для  подолання  або
пом'якшення  життєвих труднощів,  підтримки їх соціального статусу та повноцінної життєдіяльності;

     соціальні служби  -  підприємства,  установи  та  організації незалежно від форм власності і господарювання,  а також громадяни, що надають соціальні послуги особам,  які перебувають  у  складних
життєвих обставинах та потребують сторонньої допомоги;

     волонтер -    фізична   особа,   яка   добровільно   здійснює благодійну,  неприбуткову  та  вмотивовану  діяльність,   що   має суспільно-корисний характер;

     тимчасовий притулок  для  дорослих  - організація нічного або тимчасового проживання громадян без визначеного місця  проживання, осіб,  що  постраждали  від  фізичного  або психічного насильства,
стихійного  лиха,  катастрофи  тощо,  з  наданням   їм   правової, психологічної,   соціальної,  медичної  та  побутової  допомоги  в подоланні тимчасових труднощів,  сприянні  у  встановленні  особи, відновленні документів, паспортизації та працевлаштуванні;

     тимчасовий притулок    для    неповнолітніх   -   організація тимчасового проживання,  виховання, утримання безпритульних дітей, дітей,   позбавлених   батьківського   піклування,   які   зазнали
жорстокості,  насильства або з інших причин потребують соціального захисту;

     реабілітація -   система  медичних,  професійних,  соціальних заходів, спрямованих на надання особам, які перебувають у складних життєвих обставинах, допомоги у відновленні ними порушених функцій
організму,  компенсації обмежень  життєдіяльності  та  підтриманні оптимального фізичного,  інтелектуального, психічного, соціального рівнів  та  якості  для  досягнення  соціальної   і   матеріальної
незалежності, соціально-професійної   адаптації  та  інтеграції  в суспільство;

     суб'єкти, що  надають  соціальні  послуги   -   державні   та комунальні   спеціалізовані   підприємства,  установи  та  заклади соціального обслуговування,  підпорядковані центральним,  місцевим органам виконавчої   влади  та  органам  місцевого  самоврядування (далі - державні та комунальні суб'єкти), юридичні особи, створені відповідно  до  законодавства,  які  не  мають  на  меті отримання
прибутку (далі - недержавні суб'єкти), фізичні особи.

     Стаття 2. Основні засади надання соціальних послуг

     Основними засадами надання соціальних послуг є:

     сприяння особам,   що   перебувають   у   складних   життєвих обставинах,  які  вони  не  в  змозі подолати за допомогою наявних засобів і можливостей;

     попередження виникнення складних життєвих обставин;

     створення умов для самостійного розв'язання життєвих проблем, що виникають.

     Стаття 3. Основні принципи надання соціальних послуг

     Надання соціальних послуг грунтується на принципах:

     адресності та індивідуального підходу;

     доступності та відкритості;

     добровільності вибору   отримання   чи  відмови  від  надання соціальних послуг;

     гуманності;

     комплексності;

     максимальної ефективності    використання    бюджетних     та позабюджетних коштів суб'єктами, що надають соціальні послуги;

     законності;

     соціальної справедливості;

     забезпечення конфіденційності    суб'єктами,    які   надають послуги,  дотримання ними стандартів якості,  відповідальності  за дотримання етичних і правових норм.

     Стаття 4. Законодавство про соціальні послуги

     Законодавство України  про  соціальні  послуги грунтується на Конституції України ( 254к/96-ВР ) і складається з  цього  Закону, інших нормативно-правових актів та міжнародних договорів України.

     У разі якщо міжнародними договорами України встановлено більш високі вимоги до надання соціальних послуг, ніж ті, що передбачені законодавством   України,   застосовуються   правила  міжнародного
договору.

                            Розділ II

           ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРАВ ГРОМАДЯН, ЯКІ ПЕРЕБУВАЮТЬ
     У СКЛАДНИХ ЖИТТЄВИХ ОБСТАВИНАХ ТА ПОТРЕБУЮТЬ СТОРОННЬОЇ
                  ДОПОМОГИ, НА СОЦІАЛЬНІ ПОСЛУГИ

     Стаття 5. Види соціальних послуг та форми їх надання

     Основними формами надання  соціальних  послуг  є  матеріальна допомога та соціальне обслуговування.

     Матеріальна допомога   надається  особам,  що  знаходяться  у складній життєвій ситуації,  у вигляді  грошової  або  натуральної допомоги:  продуктів  харчування,  засобів  санітарії  і особистої гігієни,  засобів  догляду  за  дітьми,  одягу,  взуття  та  інших предметів   першої  необхідності,  палива,  а  також  технічних  і допоміжних засобів реабілітації.

     Соціальне обслуговування    здійснюється    шляхом    надання соціальних послуг:

     за місцем проживання особи (вдома);

     у стаціонарних інтернатних установах та закладах;

     у реабілітаційних установах та закладах;

     в установах та закладах денного перебування;

     в установах    та   закладах   тимчасового   або   постійного перебування;

     у територіальних центрах соціального обслуговування;

     в інших закладах соціальної підтримки (догляду).

     Відповідно до  цього  Закону  можуть  надаватися  такі   види соціальних послуг:

     соціально-побутові послуги    -    забезпечення    продуктами харчування,  м'яким та твердим  інвентарем,  гарячим  харчуванням, транспортними  послугами,  засобами малої механізації,  здійснення
соціально-побутового  патронажу,  виклик  лікаря,   придбання   та доставка медикаментів тощо;

     психологічні послуги   -   надання   консультацій   з  питань психічного здоров'я та поліпшення взаємин з  оточуючим  соціальним середовищем,   застосування   психодіагностики,   спрямованої   на вивчення  соціально-психологічних  характеристик  особистості,   з метою  її  психологічної  корекції або психологічної реабілітації, надання методичних порад;

     соціально-педагогічні послуги   -   виявлення   та   сприяння розвитку  різнобічних  інтересів і потреб осіб,  які перебувають у складних   життєвих   обставинах,   організація    індивідуального навчального,   виховного   та   корекційного  процесів,  дозвілля, спортивно-оздоровчої, технічної  та  художньої   діяльності   тощо, а також  залучення  до роботи різноманітних закладів,  громадських організацій, заінтересованих осіб;

     соціально-медичні послуги  -  консультації  щодо  запобігання виникненню   та   розвитку  можливих  органічних  розладів  особи, збереження,  підтримка  та   охорона   її   здоров'я,   здійснення профілактичних, лікувально-оздоровчих заходів, працетерапія;

     соціально-економічні послуги   -   задоволення   матеріальних інтересів і потреб  осіб,  які  перебувають  у  складних  життєвих  обставинах,   що  реалізуються  у  формі  надання  натуральної  чи грошової  допомоги,  а  також  допомоги  у   вигляді   одноразових компенсацій;

     юридичні послуги  -  надання  консультацій  з  питань чинного законодавства,  здійснення захисту прав  та  інтересів  осіб,  які перебувають у складних життєвих обставинах,  сприяння застосуванню державного примусу і реалізації юридичної  відповідальності  осіб, що  вдаються  до  протиправних  дій  щодо  цієї  особи (оформлення правових  документів,  адвокатська  допомога,   захист   прав   та інтересів особи тощо);

     послуги з   працевлаштування   -   пошук  підходящої  роботи, сприяння   у   працевлаштуванні   та    соціальне    супроводження працевлаштованої особи;

     послуги з   професійної   реабілітації   осіб   з  обмеженими фізичними  можливостями  -   комплекс   медичних,   психологічних, інформаційних  заходів,  спрямованих на створення сприятливих умов для реалізації  права  на  професійну  орієнтацію  та  підготовку, освіту, зайнятість;

     інформаційні послуги  -  надання  інформації,  необхідної для вирішення складної   життєвої   ситуації   (довідкові    послуги);

розповсюдження    просвітницьких   та   культурно-освітніх   знань (просвітницькі  послуги);  поширення  об'єктивної  інформації  про споживчі властивості та види соціальних послуг,  формування певних
уявлень   і   ставлення   суспільства   до   соціальних    проблем (рекламно-пропагандистські послуги);

     інші соціальні послуги.

     Суб'єкти, що надають соціальні послуги,  можуть їх надавати в інших   формах,  не  передбачених  цією  статтею,  але  визначених Кабінетом Міністрів України в переліку платних соціальних послуг.

     Перелік соціальних  послуг,  опис   їх   змісту   та   якості зазначаються  в  Державному класифікаторі соціальних стандартів та нормативів,  що  затверджується  Кабінетом  Міністрів  України   і публікується    в    засобах   масової   інформації   відповідними центральними органами виконавчої влади.

     Перелік та  порядок  надання  соціальних  послуг  за   видами загальнообов'язкового     державного    соціального    страхування регулюються  законодавством   про   загальнообов'язкове   державне
соціальне страхування.

     Стаття 6. Право на отримання соціальних послуг

     Право на отримання соціальних послуг мають громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства,  у тому числі біженці, які  проживають  в  Україні на законних підставах та перебувають у
складних життєвих обставинах.

                            Розділ III

                 ОРГАНІЗАЦІЯ ДІЯЛЬНОСТІ З НАДАННЯ
                        СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ

     Стаття 7. Порядок надання соціальних послуг

     Суб'єкти, що   надають  соціальні  послуги,  здійснюють  свою діяльність на професійній основі відповідно до положення  про  них або  їх  статуту,  де  обов'язково зазначаються перелік соціальних
послуг,  категорій осіб,  яким вони надаються, умови та порядок їх надання.

     Суб'єкти, що надають соціальні послуги, на договірних засадах можуть залучати  для  виконання  цієї  роботи  інші  підприємства, установи, організації, фізичних осіб, зокрема волонтерів.

     Соціальні послуги  можуть  надаватися  як  за  плату,  так  і безоплатно.

     Безоплатні соціальні  послуги  державними   та   комунальними суб'єктами    в   обсягах,   визначених   державними   стандартами соціального обслуговування, надаються:

     громадянам, які не здатні до самообслуговування у  зв'язку  з похилим  віком,  хворобою,  інвалідністю  і  не мають рідних,  які повинні забезпечити їм догляд і допомогу;

     громадянам, які знаходяться у складній  життєвій  ситуації  у зв'язку   з   безробіттям   і  зареєстровані  в  державній  службі зайнятості  як  такі,  що  шукають  роботу,   стихійними   лихами, катастрофами,  які  є  біженцями внаслідок збройних та міжетнічних конфліктів,  якщо середньомісячний сукупний дохід цих  осіб  нижче встановленого прожиткового мінімуму;

     дітям та молоді, які знаходяться у складній життєвій ситуації у зв'язку з інвалідністю,  хворобою,  сирітством, безпритульністю, малозабезпеченістю, конфліктами і жорстоким ставленням у сім'ї.

     Вичерпний перелік  соціальних  послуг,  умови  їх  надання та порядок регулювання тарифів  їх  оплати  встановлюються  Кабінетом Міністрів України.

     Фізичним особам, які надають соціальні послуги, призначаються і  виплачуються  компенсаційні  виплати  в  порядку  та  розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

     Стаття 8. Порядок надання соціальних послуг недержавними                суб'єктами

     Недержавні суб'єкти, що бажають надавати соціальні послуги на професійній основі за рахунок власних коштів, залучених коштів або коштів державного чи місцевого бюджетів,  надають їх  на  підставі ліцензії.  (  Стаття  8  із  змінами,  внесеними згідно із Законом N 1891-IV ( 1891-15 ) від 24.06.2004 )

     Стаття 9. Порядок і умови отримання соціальних послуг

     Для отримання  соціальних послуг,  що надаються державними та комунальними суб'єктами,  особа, яка їх потребує, має звернутися з письмовою  заявою  до місцевого органу виконавчої влади або органу
місцевого самоврядування.

     Для отримання соціальних послуг,  що  надаються  недержавними суб'єктами,  особа,  яка їх потребує,  звертається до відповідного суб'єкта, що їх надає.

     У разі якщо особа,  яка потребує соціальних послуг,  за віком або  станом  здоров'я  неспроможна самостійно прийняти рішення про необхідність їх надання,  таке рішення  може  прийняти  опікун  чи
піклувальник,   органи   опіки   та   піклування   відповідно   до законодавства.

     Стаття 10. Основні права отримувачів соціальних послуг

     При одержанні соціальних послуг громадяни мають право на:

     поважливе і гуманне ставлення з боку  суб'єктів,  що  надають соціальні послуги;

     вибір установи   та   закладу,   а  також  форми  соціального обслуговування;

     інформацію щодо  своїх  прав,  обов'язків  та  умов   надання соціальних послуг;

     згоду на соціальні послуги;

     відмову від соціальних послуг;

     конфіденційність інформації  особистого  характеру,  що стала відомою суб'єкту, який надає соціальні послуги;

     захист своїх прав  і  законних  інтересів,  у  тому  числі  в судовому порядку.

     Стаття 11. Основні права та обов'язки осіб, що надають                 соціальні послуги

     Особи, що надають соціальні послуги, мають право на:

     профілактичний огляд і обстеження при прийнятті на роботу  та диспансерний нагляд за рахунок роботодавця;

     захист професійної  честі,  гідності та ділової репутації,  у тому числі в судовому порядку;

     підвищення кваліфікації у встановленому  порядку  за  рахунок роботодавця;

     забезпечення спеціальним   одягом,   взуттям  та  інвентарем, велосипедами і проїзними квитками або виплату грошової компенсації за їх придбання;

     при виконанні      службових      обов'язків     першочергове обслуговування  на  підприємствах,  в   установах,   організаціях, зокрема підприємствах зв'язку, технічного обслуговування і ремонту
транспортних  засобів,  служби  побуту,   торгівлі,   громадського харчування,    житлово-комунального    господарства,   міжміського транспорту.

     Особи, що надають соціальні послуги, зобов'язані:

     сумлінно надавати соціальні послуги особам, які перебувають у складній життєвій ситуації;

     керуватися у  своїй  діяльності  основними принципами надання соціальних послуг;

     поважати гідність громадян;

     не допускати негуманних і дискримінаційних дій щодо громадян, які одержують соціальні послуги;

     надавати особам,  які  обслуговуються,  повну  інформацію про зміст і види соціальних послуг;

     зберігати в таємниці інформацію, отриману в процесі виконання своїх обов'язків, а також ту інформацію, яка може бути використана проти особи, що обслуговується.

     Стаття 12. Структура сфери надання соціальних послуг та                 управління нею

     Сфера надання  соціальних послуг заснована на використанні та розвитку  всіх  форм  власності  і  складається  з  державного  та недержавного секторів.

     До державного сектору входять суб'єкти,  що надають соціальні послуги і знаходяться  в  державній  власності,  управління  якими здійснюється центральними органами виконавчої влади.

     Комунальний сектор  включає  установи  та заклади комунальної власності,  які  надають  соціальні  послуги   і   знаходяться   в підпорядкуванні органів місцевого самоврядування.

     Управління державним  та  комунальним  секторами здійснюється відповідними  органами  виконавчої  влади  та  органами  місцевого самоврядування.

     До недержавного   сектору   також   відносяться   громадські, благодійні,  релігійні організації та  фізичні  особи,  діяльність яких  пов'язана з наданням соціальних послуг.  Управління сектором
здійснюється в порядку, визначеному законодавством та відповідними статутами.

     Державні та   комунальні   заклади  і  установи,  що  надають соціальні послуги,  не підлягають приватизації і  не  можуть  бути перепрофільовані на інші види діяльності.

     Порядок створення,  діяльності,  реорганізації  та ліквідації установ і закладів,  що надають соціальні  послуги  незалежно  від форм власності, визначається законодавством України.

     Науково-методичне забезпечення   сфери   надання   соціальних послуг здійснюється органами державного управління.

     Стаття 13. Співробітництво під час організації надання                 соціальних послуг

     Центральні та   місцеві   органи   виконавчої  влади,  органи місцевого самоврядування під час  організації  надання  соціальних пслуг  співробітничають  між  собою,  а також із суб'єктами,  які
надають соціальні послуги, іншими юридичними та фізичними особами.

     У разі залучення бюджетних коштів до фінансування  соціальних послуг,   які   надаються  в  установленому  порядку  недержавними суб'єктами чи фізичними особами,  місцеві органи виконавчої влади,
органи  місцевого самоврядування на конкурсній основі укладають із суб'єктами,  що  надають  соціальні  послуги,  договір  щодо  умов фінансування   та  вимог  до  обсягу,  порядку  і  якості  надання соціальних послуг.

     Правила організації  та  проведення  конкурсу  на   залучення бюджетних  коштів  для  надання  соціальних  послуг встановлюються Кабінетом Міністрів України.

     Місцеві органи    виконавчої    влади,    органи    місцевого самоврядування,  що уклали договір щодо залучення бюджетних коштів до фінансування соціальних послуг з недержавними  суб'єктами,  які
перемогли    у   конкурсі,   здійснюють   контроль   за   цільовим використанням бюджетних коштів та якістю надання послуг.

     Стаття 14. Фінансування соціальних послуг

     Фінансування соціальних послуг здійснюється за рахунок коштів державного   та  місцевих  бюджетів,  спеціальних  фондів,  коштів підприємств,  установ та організацій,  плати за соціальні послуги,
коштів  благодійної  допомоги  (пожертвувань),  коштів одержувачів соціальних послуг та інших джерел, передбачених законодавством.

     У місцевих бюджетах повинні плануватися кошти,  необхідні для фінансування соціальних послуг.

     У державному та місцевих бюджетах повинні передбачатися кошти для фінансування цільових програм надання соціальних послуг.

     Фінансування територіальних   програм   розвитку   соціальних послуг   здійснюється   за  рахунок  виділених  місцевому  бюджету цільових субвенцій чи шляхом кооперування коштів місцевих бюджетів
на реалізацію спільних проектів.

     Стаття 15. Обмеження права на соціальні послуги

     У разі якщо особа, що отримує соціальні послуги, без поважних причин не виконує вимоги їх одержання, суб'єкт, що надає соціальні послуги, виносить такій особі письмове попередження про можливість відмови від надання соціальних послуг або обмеження у їх наданні.

     У разі якщо  особа  отримує  соціальні  послуги  та  письмово попереджена  про  можливість відмови від надання соціальних послуг або обмеження у їх наданні,  але продовжує не виконувати вимоги їх одержання, відповідний суб'єкт, що надає соціальні послуги, може в односторонньому порядку обмежити або припинити надання  соціальних послуг  такій особі,  про що письмово інформується зазначена особа
та  місцевий   орган   виконавчої   влади   чи   орган   місцевого самоврядування.

     Обмеження в  отриманні  одного виду соціальних послуг не може бути підставою для обмеження  в  наданні  іншого  виду  соціальних послуг.

                            Розділ IV

              ПРОФЕСІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ У СФЕРІ НАДАННЯ
                        СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ

     Стаття 16. Право на професійну діяльність у сфері надання                 соціальних послуг

     Професійна  діяльність  у  сфері  надання  соціальних  послуг підлягає   ліцензуванню,   відповідно   до   Закону  України  "Про ліцензування  певних  видів господарської діяльності" ( 1775-14 ).
(  Стаття  16  із  змінами,  внесеними згідно із Законом N 1891-IV ( 1891-15 ) від 24.06.2004 )

     Стаття 17. Кадрове забезпечення надання соціальних послуг

     Надання соціальних  послуг здійснюють соціальні працівники та інші фізичні особи,  які мають   відповідну  освіту  і  схильні  за особистими якостями до надання соціальних послуг.

     До надання  соціальних  послуг  можуть  залучатися волонтери, діяльність   яких   регулюється   відповідним   положенням,    яке затверджується Кабінетом Міністрів України.

     Кваліфікаційні вимоги  до  соціальних  працівників  та  інших фахівців,  які надають соціальні  послуги,  порядок  їх  атестації визначаються відповідними центральними органами виконавчої влади.

     Стаття 18. Організація, координація роботи та контроль                 за наданням соціальних послуг

     Центральні та  місцеві  органи  виконавчої  влади  та  органи місцевого  самоврядування  в межах своїх повноважень організовують роботу з  надання  відповідних  соціальних  послуг  та  здійснюють контроль за діяльністю суб'єктів, що надають соціальні послуги.

     Контроль за    цільовим   використанням   бюджетних   коштів, спрямованих  на  фінансування  соціальних   послуг,   здійснюється відповідними  центральними та місцевими органами виконавчої влади,
органами місцевого  самоврядування,  а  також  органами  з  питань фінансового контролю відповідно до їх повноважень.

                             Розділ V

           ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА
                      ПРО СОЦІАЛЬНІ ПОСЛУГИ

     Стаття 19. Оскарження рішення про відмову в наданні,                 зменшення обсягу або припинення надання                 соціальних послуг

     Рішення про  відмову  в   наданні,   обмеження   обсягу   або припинення  надання  соціальних  послуг  державними і комунальними суб'єктами може бути оскаржено до центрального чи місцевого органу
виконавчої  влади або органу місцевого самоврядування,  який видав дозвіл на надання соціальних послуг (для недержавних суб'єктів, що надають  соціальні  послуги,  -  до  органу,  який видав дозвіл на
надання соціальних послуг), або суду.

     Стаття 20. Відповідальність за порушення законодавства про                 соціальні послуги

     Особи, винні у порушенні законодавства про соціальні послуги, несуть   цивільно-правову,   адміністративну    або    кримінальну відповідальність згідно з законами України.

                            Розділ VI

                    МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО

     Стаття 21. Участь України в міжнародному співробітництві у
                сфері надання соціальних послуг

     Україна бере участь у міжнародному  співробітництві  у  сфері надання соціальних послуг.

                            Розділ VII

                       ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

     1. Цей Закон набирає чинності з 1 січня 2004 року.

     2. Кабінету Міністрів України:

     у тримісячний   термін   з  дня  опублікування  цього  Закону прийняти нормативно-правові акти,  які  регулюють  виконання  норм цього Закону;

     подати на  розгляд  Верховної  Ради  України  пропозиції щодо внесення змін до законів України, що випливають із цього Закону;

     привести свої  нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

     забезпечити перегляд  та  скасування  міністерствами,  іншими центральними  органами  виконавчої  влади  їх  нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону.

     3. До приведення у відповідність із цим Законом закони,  інші нормативно-правові акти застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону.


Президент України                                         Л.КУЧМА

м. Київ, 19 червня 2003 року
          N 966-IV

Поза форумом

 

#2 2006-04-27 10:25:26

Roman
Учасник
Зареєстрований: 2006-04-12
Повідомлень: 38

Re: ВАЖЛИВО! ЗАКОНИ ДЛЯ НДО

Етапи роботи експертної групи
з питань законодавства для соціально орієнтованих НПО

Експертна група з питань законодавства працює  в рамках Проекту  ТАСІС „Розбудова громадянського суспільства”  з  вересня 2005 року.  Діяльність Проекту направлена на гармонізацію законодавства в системі надання соціальних послуг. Засідання експертної групи  проводяться щомісячно. В період між засіданнями  аналізуються  чинні  законодавчі акти, що стосуються надання соціальних послуг, волонтерства, та розробляються проекти  нових актів, внесення змін  до чинних  актів.

В роботі експертної групи беруть участь: представники  Проекту ТАСІС – Крістіне Ляйзер, Вадим Павленко; представники Міністерства сім”ї, молоді та спорту, Міністерства праці та соціальної політики; незалежні експерти; експерти з юридичних питань регіональних центрів соціального партнерства.

Основними  завданнями роботи експертної групи є  опрацювання  чинного Закону України „Про соціальні послуги” та проекту Закону України „Про волонтерський рух”.

В Законі України „Про соціальні  послуги”  визначено наступні проблемні зони, що потребують внесення змін до цього Закону:
•    фінансування надання  соціальних послуг з місцевого бюджету (пропонується  змінити на фінансування з Державного бюджету);
•    розмитість поняття „соціальні послуги” (пропонується більш чітко визначити поняття „соціальні послуги”);
•    невизначеність поняття „отримувач соціальних послуг” (роз’яснити поняття   „отримувач соціальних послуг”);
•    велика різниця у статусі недержавних  соціальних служб, державних соціальних служб та соціальних служб місцевого самоврядування  (мінімізувати таку різницю);
•    відсутність розроблених та затверджених стандартів надання соціальних послуг;
•    реєстрація суб’єктів надання соціальних послуг;
•    тендерні процедури у наданні  соціальних послуг.

Пропозиції щодо внесення змін до проекту Закону України „Про волонтерський рух”:
•    додати термін „громадський волонтер”;
•    вирішити питання страхування волонтера;
•    знизити  вікову межу для  визначення особи як волонтера;
•    оплата праці волонтера;
•    визначення  укладання договору про надання послуг безпосередньо між волонтером  та отримувачем послуги.

Експертною групою визначено наступний алгоритм роботи над зазначеними законопроектами:
1. Визначення концепції  роботи над законопроектами;
2. Розподіл обов’язків щодо  підготовки проектів;
3. Обговорення  розроблених проектів;
4. Опрацювання фінального варіанту проекту;
5. Визначення шляхів передачі  проектів до суб’єкта законодавчої  ініціативи.

У зв’язку з викладеним, Проектом “Розбудова громадянського суспільства”  було розроблено план роботи на 2006 рік.

1. Робота над проектом Закону України “Про волонтерський рух”.
1.1. Учасниками роботи над проектом є Міністерство сім’ї, молоді та спорту,  Міністерство праці та соціальної політики, комітет Верховної Ради.
1.2.  Зважаючи на те, що  Закон  має регулювати положення про волонтерів, Крістіне Ляйзер  буде обговорювати  із Міністерством  сім’ї, молоді та спорту  обсяг допомоги, що може надати Проект в цьому питанні.
1.3. Вадим Павленко  визначить для залученого експерта, який буде розробляти проект Закону,  технічне завдання з урахуванням наданих пропозицій (середина травня).
1.4.  Наприкінці квітня  мають бути надані  громадськими організаціями та оброблені юристами регіональних ЦСП з подальшою передачею до Вадима Павленка -  пропозиції щодо проекту  Закону України “Про волонтерський рух”.
1.5.  У  червні  відбудуться “круглі столи” та обговоренні в мережі Інтернет  проекту Закону з клієнтами Проекту.
1.6.  Презентація проекту Закону  міністерствам та комітету Верховної Ради відбудеться  наприкінці червня.

2. Робота над проектом Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про соціальні послуги”.

2.1. Склад учасників  роботи над проектом закону - той самий.
2.2. Складання порівняльного аналізу  двох проектів Закону - розробленого за участю Проекту “Розбудова громадянського суспільства” та  законопроект № 5254 народного депутата  А.Матвієнка.
2.3.  Розробка  рекомендацій  по законопроектам  незалежним експертом Любомиром Чорним.
2.4. Обговорення  розроблених рекомендацій  із широким колом  учасників: в Київі з експертною групою та  в регіональних ЦСП з клієнтами.
2.5. Можливі додаткові  коментарі  експертів та юристів  ЦСП.
2.6. Презентація  остаточного варіанта  проекту Закону - наприкінці вересня.

3. Робота над проектом Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про ліцензування певних видів господарської діяльності”.

3.1. До 20 травня  скласти перелік соціальних послуг, що можуть бути ліцензовані  з точки зору  Проекту “Розбудова громадянського суспільства” та його клієнтів.
3.2.  Перелік соціальних послуг, що мають бути ліцензовані, обговорити  з широким колом клієнтів.
3.3.  Перелік  буде публічно вручено представникам Міністерства праці та соціальної політики, як рекомендована точка зору Проекту та його клієнтів.
3.4.  Щодо умов ліцензування, то   експертами буде розроблено проект  відповідного нормативно-правового акту.
3.5.  Вадим Павленко до 13 квітня  надасть технічні умови експерту для розробки  НПА щодо умов ліцензування.
3.6. Презентація  ідей Проекту щодо НПА про умови ліцензування  відбудеться наприкінці вересня.



Наприкінці лютого цього року  Проектом за допомогою учасників експертної групи було ініційовано застосування Президентом України права вето щодо Закону України „Про волонтерський рух” (реєстраційний № 7550, прийнятого в цілому Верховною Радою України 23 лютого 2006 року).  Звернення  до Президента України було підготовлено  з таких підстав: згаданий закон створює критичні перешкоди для розвитку волонтерського руху, обмежує право та можливості громадян на здійснення волонтерської діяльності. Так, Законом (ст. 10) необґрунтовано обмежено можливість реалізації права громадян України на набуття статусу волонтера; Закон визначає волонтерські організації  як самостійний різновид громадських організацій;  Закон, по суті, впроваджує монополію волонтерських організацій на доступ волонтерів до надання послуг;  Закон безпідставно виключає можливість укладання усного договору про надання послуг волонтером; Закон суперечить Загальній Декларації про волонтерську діяльність ООН та створює цілу низку інших бар’єрів для недержавних організацій та інших зацікавлених осіб; Закон не стимулює соціального визнання та підтримки  праці волонтерів в Україні  та не гарантує волонтерам належний соціальний статус. Вступ Закону в дію  призведе до необґрунтованого втручання держави  в здійснення волонтерської діяльності та гальмуватиме розвиток волонтерства в Україні.

Юрист Херсонського Центру соціального партнерства                                               Н.Ляшук

Поза форумом

 

#3 2006-04-27 10:26:59

Roman
Учасник
Зареєстрований: 2006-04-12
Повідомлень: 38

Re: ВАЖЛИВО! ЗАКОНИ ДЛЯ НДО

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

                        П О С Т А Н О В А
                    від 14 січня 2004 р. N 12
                               Київ

              Про порядок надання платних соціальних
                послуг та затвердження їх переліку


     Відповідно   до   Закону   України  "Про  соціальні  послуги"
( 966-15 ) Кабінет Міністрів України  п о с т а н о в л я є:

     1. Установити,  що  платні соціальні послуги надають державні
та  комунальні  підприємства,  установи  і   заклади   соціального
обслуговування,    юридичні    особи,   створені   відповідно   до
законодавства, які не мають на меті отримання прибутку, та фізичні
особи (далі - суб'єкти, що надають платні соціальні послуги).

     Суб'єкти, що надають платні соціальні послуги, провадять свою
діяльність на професійній основі відповідно  до  їх  статутів,  де
зазначаються  перелік  платних соціальних послуг,  категорії осіб,
яким вони надаються, умови і порядок їх надання.

     Платні соціальні послуги повинні відповідати опису їх  змісту
і   якості,   наведеному  в  Державному  класифікаторі  соціальних
стандартів та нормативів,  а  також  діючим  соціальним  нормам  і
нормативам.

     2. Платні соціальні послуги надаються:

     громадянам, які  не  здатні до самообслуговування у зв'язку з
похилим віком,  хворобою, інвалідністю і мають рідних, які повинні
забезпечити їм догляд і допомогу;

     громадянам, які  перебувають у складних життєвих обставинах у
зв'язку  з  безробіттям  і  зареєстровані   в   державній   службі
зайнятості  як  такі,  що  шукають роботу,  у зв'язку із стихійним
лихом,  катастрофою, якщо середньомісячний сукупний дохід цих осіб
вище встановленого прожиткового мінімуму;

     іншим громадянам,  іноземцям  та  особам без громадянства,  у
тому  числі  біженцям,  які  проживають  в  Україні  на   законних
підставах   та   перебувають   у   складних  життєвих  обставинах,
потребують сторонньої допомоги і мають  можливість  оплачувати  ці
послуги.

     3. Для  отримання  платних  соціальних  послуг,  що надаються
державними та комунальними підприємствами,  установами і закладами
соціального обслуговування,  особа, яка їх потребує, звертається з
письмовою заявою до місцевого органу виконавчої влади  або  органу
місцевого самоврядування.

     Для отримання   платних   соціальних   послуг,  що  надаються
юридичними особами (крім  державних  та  комунальних  підприємств,
установ   і  закладів  соціального  обслуговування)  та  фізичними
особами,  особа,  яка їх потребує,  звертається до них з письмовою
або усною заявою.

     У разі коли особа,  яка потребує соціальних послуг,  за віком
або за станом здоров'я неспроможна самостійно прийняти рішення про
необхідність  їх  надання,  таке  рішення  може прийняти опікун чи
піклувальник, органи опіки та піклування.

     4. Затвердити   перелік   платних   соціальних   послуг,   що
додається.


     Прем'єр-міністр України                            В.ЯНУКОВИЧ

     Інд. 26


                                          ЗАТВЕРДЖЕНО
                             постановою Кабінету Міністрів України
                                   від 14 січня 2004 р. N 12

                             ПЕРЕЛІК
                  платних соціальних послуг


1. Придбання    і    доставка:   продовольчих,   промислових   та
    господарських товарів;  медикамантів;  книг,  газет, журналів;
    гарячого харчування.

2. Приготування їжі.

3. Транспортні послуги.

4. Забезпечення засобами малої механізації.

5. Перукарські послуги.

6. Послуги з дотримання особистої гігієни.

7. Прибирання приміщень.

8. Прання білизни.

9. Обробіток присадибних ділянок.

10. Роботи з ремонту приміщень, меблів, побутової техніки.

11. Відвідування   представниками   соціальних   служб   хворих  у
    стаціонарних медичних закладах.

12. Читання художньої та іншої літератури, написання листів.

13. Організація дозвілля.

14. Освітні послуги.

15. Надання допомоги в оформленні документів.

16. Організація консультування.

17. Пошук підходящої роботи (крім роботи за кордоном).

Поза форумом

 

#4 2006-04-27 10:28:26

Roman
Учасник
Зареєстрований: 2006-04-12
Повідомлень: 38

Re: ВАЖЛИВО! ЗАКОНИ ДЛЯ НДО

П О С Т А Н О В А
                      ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

             Про деякі питання вдосконалення системи
          надання державних соціальних послуг населенню
                        на місцевому рівні


     За результатами розгляду заходів щодо  вдосконалення  системи
надання  державних  соціальних послуг населенню на місцевому рівні
Верховна Рада України  п о с т а н о в л я є :

     1. Визнати  запровадження  системи   вартісних   та   якісних
стандартів    надання    соціально-культурних   послуг   населенню
пріоритетним завданням діяльності центральних та місцевих  органів
влади.

     2. Комітету  Верховної  Ради  України  з  питань  бюджету при
підготовці проекту Закону України "Про Державний бюджет України на
2006 рік":

     врахувати пропозиції  робочої групи,  утвореної за дорученням
Голови  Верховної  Ради  України  Литвина   В.М.,   щодо   порядку
визначення  обсягу бюджетного ресурсу для фінансового забезпечення
діяльності місцевих органів влади в частині виконання  делегованих
державою  повноважень  щодо  надання  державних  соціальних послуг
населенню  у  галузях  освіти,  охорони   здоров'я   та   культури
(додаток);

     забезпечити врахування    збільшення   обсягів   фінансування
місцевих бюджетів по видатках на делеговані державою повноваження,
схваленого   Бюджетними   висновками  Верховної  Ради  України  за
наслідками розгляду у першому читанні проекту Закону  України  про
Державний бюджет України на 2006 рік ( 3025-15 ).

     3. Контроль  за виконанням цієї Постанови покласти на Комітет
Верховної Ради України з питань бюджету.


Голова Верховної Ради України                            В.ЛИТВИН

м. Київ, 17 листопада 2005 року
          N 3117-IV


                                             Додаток
                               до Постанови Верховної Ради України
                              від 17 листопада 2005 року N 3117-IV


                     Пропозиції робочої групи
            щодо фінансового забезпечення повноважень
                 органів місцевого самоврядування


           Пропозиції Уряду України щодо взаємовідносин
         між державним та місцевими бюджетами на 2006 рік

     21 червня цього року Верховна Рада України прийняла Постанову
"Про  Основні напрями бюджетної політики на 2006 рік" ( 2678-15 ),
якою  схвалила  позицію  Уряду  України  та  визначила  пропозиції
парламенту  стосовно  напрямів  та пріоритетів використання у 2006
році бюджетних ресурсів держави.

     Бюджетна політика на 2006 та наступні  роки,  за  визначенням
Кабінету  Міністрів  України,  має  бути  спрямована  на виконання
завдань,  визначених  Президентом  України,  а   також   Програмою
діяльності Кабінету    Міністрів    України    "Назустріч   людям"
( n0001120-05 ),  та передбачати  створення  умов  для  постійного
підвищення  реальних  доходів  населення,  якості  життя та якості
державних послуг,  соціально-економічного розвитку регіонів та  їх
економічного   потенціалу,   зміцнення   ресурсної  бази  місцевих
бюджетів.

     Головними пріоритетами бюджетної політики на  2006  рік  Уряд
України визначив:

     якість життя людини;

     зайнятість населення і робочі місця;

     інвестиційну політику держави та розвиток підприємництва;

     суспільний контроль за використанням бюджетних коштів.

     З метою  реалізації зазначених пріоритетів у 2006 році Урядом
України пропонується забезпечити випереджаюче  зростання  реальних
доходів   населення   порівняно   з   темпами  зростання  валового
внутрішнього продукту,  встановлення розміру прожиткового мінімуму
для працездатних осіб на рівні не нижче 500 гривень на кінець року
поетапне наближення розміру мінімальної заробітної плати до  рівня
80  відсотків  прожиткового  мінімуму,  підвищення розміру пенсій,
здійснення заходів з поліпшення  параметрів  освітянських  послуг,
якості медичного обслуговування, передусім на селі, розвиток сфери
культури та житлово-комунального господарства тощо.

     Крім того, передбачається забезпечити:

     зміцнення ресурсної бази місцевих бюджетів з метою підвищення
ефективності   функціонування   місцевого  самоврядування  та  для
досягнення фінансової спроможності  адміністративно-територіальних
одиниць;

     вдосконалення та  розвиток  міжбюджетних  відносин  на основі
вартісних  та  якісних  стандартів  надання   суспільних   послуг,
збільшення  кількості  адміністративно-територіальних одиниць,  що
безпосередньо мають відносини з державним бюджетом;

     збільшення питомої ваги місцевих бюджетів у зведеному бюджеті
порівняно   з  відповідним  розрахунковим  показником  2005  року,
збереження питомої ваги обсягу міжбюджетних трансфертів у видатках
Державного бюджету України на рівні, не меншому від розрахункового
показника на 2005 рік.

     Ці пропозиції  щодо  політики   міжбюджетних   відносин   між
центральними   та   місцевими   органами   влади   відображено   у
нижченаведених графіках:

      Графік 1. Питома вага обсягу міжбюджетних трансфертів
   для місцевих бюджетів у видатках Державного бюджету України
                        на 2000-2006 роки

                           ( 3117а-15 )


   Графік 2. Планова частка обсягу видаткової частини місцевих
      бюджетів у Зведеному бюджеті України на 2000-2006 роки

                           ( 3117а-15 )


     Коментар: Починаючи  з  бюджету  на  2004  рік  (  1344-15  )
відбулося зменшення питомої ваги обсягу міжбюджетних трансфертів у
видатках  державного  бюджету  на  3,7 відсоткового пункту (рівень
уточненого бюджету - 22,7  відсотка),  а  з  2003  року  -  частки
видатків   місцевих   бюджетів   у  зведеному  бюджеті  -  на  4,3
відсоткового пункту (за уточненими показниками бюджету на 2005 рік
- 38,1 відсотка). Враховуючи такий стан, Кабінет Міністрів України
запропонував  на  2006  рік  відновити  значення цих показників на
рівні затвердженого бюджету на 2005 рік ( 2285-15 ).

     Наміри Уряду України щодо розподілу прогнозованих на 2006 рік
бюджетних  ресурсів  держави  свідчать  про  розуміння   ролі   та
відповідальності,  яка  покладена  на  місцеві органи влади,  щодо
забезпечення  достатнього  рівня  життєдіяльності   населення   та
підвищення  його добробуту,  про бажання виправити становище,  яке
склалось із фінансовим забезпеченням діяльності органів  місцевого
самоврядування    у    попередні    роки,    та   надати   поштовх
соціально-економічному розвитку регіонів і громад.

        Пропозиції Верховної Ради України щодо політики у
      взаємовідносинах між державним та місцевими бюджетами
                           на 2006 рік

     Народні депутати України  -  члени  Комітету  Верховної  Ради
України  з  питань  бюджету,  розглянувши урядовий проект Основних
напрямів бюджетної політики на 2006 рік та  врахувавши  результати
парламентських   слухань   із  зазначеного  питання,  включили  до
Постанови  Верховної  Ради  України  щодо  бюджетної  політики  на
наступний  бюджетний  рік  (  2678-15  )  пропозиції парламенту та
доручення Кабінету Міністрів України.

     Парламентом запропоновано:

     передбачити підвищення питомої ваги місцевих бюджетів  до  45
відсотків;

     при визначенні   розрахункового   обсягу   видатків  місцевих
бюджетів забезпечити виконання делегованих державних повноважень у
повному  обсязі,  оптимізувати  видатки  за економічною структурою
шляхом зменшення питомої ваги видатків на оплату праці.  Фінансові
нормативи  бюджетної  забезпеченості  мають  бути  розраховані  на
основі державних соціальних стандартів;

     у проекті Закону України  про  Державний  бюджет  України  на
2006 рік     передбачити     механізм    покриття    недовиконання
розрахункового обсягу  доходів,  що  враховуються  при  визначенні
міжбюджетних трансфертів;

     на виконання    статті   103   Бюджетного   кодексу   України
( 2542-14 ) передбачити субвенцію з  державного  бюджету  місцевим
бюджетам   на   компенсацію   втрат   доходів  бюджетів  місцевого
самоврядування від надання державою  пільг  із  сплати  земельного
податку,  а також на компенсацію витрат,  пов'язаних з передачею у
комунальну власність закладів соціально-культурної сфери державних
підприємств та військових містечок.

     Верховна Рада України доручила Кабінету Міністрів України при
підготовці проекту Закону України про Державний бюджет України  на
2006 рік у сфері міжбюджетних відносин:

     внести пропозиції  щодо  розширення  переліку дохідних джерел
місцевих бюджетів,  у тому числі шляхом перерозподілу доходів  між
державним  та місцевими бюджетами,  насамперед податку на прибуток
підприємств;

     внести пропозиції щодо стимулювання місцевих органів влади та
органів місцевого самоврядування до нарощування доходів загального
фонду   державного   бюджету,   за   рахунок   яких   здійснюється
перерахування дотації вирівнювання місцевим бюджетам;

     розробити та   затвердити   державні  соціальні  стандарти  з
реалізації державних соціальних гарантій (визначення їх вартості);

     при розрахунку  видатків  на  утримання   органів   місцевого
самоврядування  -  врахувати кількість місцевих рад,  на дошкільну
освіту - збільшити коефіцієнт охоплення дітей у віці від  0  до  6
років дошкільними закладами, на утримання територіальних центрів і
відділень  соціальної  допомоги  на  дому  -  врахувати   загальну
чисельність   населення,   якому  надається  відповідна  соціальна
допомога;

     збільшити обсяг нерозподілених видатків для бюджетів  районів
до 2 відсотків;

     розробити та  подати  комплексні  заходи  щодо  удосконалення
казначейського обслуговування бюджетів,  приділивши особливу увагу
оптимізації  управління  бюджетними  коштами  та спрощенню системи
казначейського обслуговування сільських та селищних бюджетів.

         Пропозиції робочої групи щодо реалізації  вимог
                 бюджетної резолюції на 2006 рік

     З метою  реального  втілення  у  бюджетний процес на 2006 рік
вимог бюджетної резолюції  за  дорученням  Голови  Верховної  Ради
України  Литвина В.М.  та під безпосереднім керівництвом народного
депутата України - голови підкомітету з питань  місцевих  бюджетів
Комітету  Верховної  Ради  України  з  питань бюджету Фоменко К.О.
утворено робочу групу з підготовки пропозицій щодо засад  побудови
міжбюджетних  відносин  на  2006  рік і,  у першу чергу,  розробки
рекомендацій щодо порядку визначення обсягу бюджетного ресурсу для
фінансового  забезпечення  діяльності  місцевих  органів  влади та
поліпшення рівня надання суспільних послуг громадянам.  До робочої
групи  увійшли  представники  місцевих  органів  влади  та органів
місцевого  самоврядування,  асоціацій  місцевих  рад,  експерти  з
бюджетних питань.

     Головна мета діяльності робочої групи на даному етапі полягає
в обґрунтуванні обсягу ресурсів місцевих  бюджетів  на  2006  рік,
необхідного  для  підвищення  якості  та  обсягу надання бюджетних
послуг у галузях освіти, охорони здоров'я, культури та фінансового
забезпечення  функціонування  бюджетних  закладів,  які здійснюють
надання    послуг    на    основі    чинних    законодавчих     та
нормативно-правових  актів.  Це  є  необхідною  умовою  реалізації
намірів Уряду України та парламенту стосовно поліпшення суспільних
послуг на місцевому рівні,  а також першим кроком із запровадження
соціальних стандартів у бюджетному процесі та  наближення  до  них
фінансових нормативів бюджетного забезпечення.

     Для   підготовки   пропозицій  робоча  група  використовувала
аналітичну інформацію  місцевих  рад  -  учасників  робочої  групи
(Броварської, Прилуцької та Мелітопольської - міських, Обухівської
і Хорольської -  районних  та  Дніпропетровської  і  Волинської  -
обласних  рад)  та  розрахунки,  здійснені  виконавчими   органами
обласних, міських і районних рад.

     Аналітичні розрахунки здійснювалися на основі  запропонованих
робочою групою підходів, а саме застосування:

     розміру мінімальної   заробітної   плати   на   2006   рік  -
400 гривень;

     чинних законодавчих та нормативно-правових актів;

     значень наявних кількісних та вартісних показників на початок
2005 року;

     методики проведення  розрахунків  за  уніфікованими формами в
електронному вигляді тощо.

     Висновки щодо  обсягу   необхідного   ресурсу   та   розмірів
нормативів  бюджетної  забезпеченості  за  основними  делегованими
державою  місцевому  самоврядуванню  функціями  (освіта,   охорона
здоров'я  і  культура),  що  становлять  понад  90  відсотків  від
загального обсягу видатків місцевих бюджетів, які враховуються при
визначенні   міжбюджетних   трансфертів,   охопили  100  відсотків
місцевих бюджетів,  які мають прямі  взаємовідносини  з  Державним
бюджетом  України.  В результаті проведеного дослідження показники
значення стандартного відхилення по показниках,  поданих місцевими
органами,  дозволяє  вважати отримані результати репрезентативними
та коректними для узагальнення.

           Засади, застосовані робочою групою у процесі
                      здійснення розрахунків

     Дослідження, проведене   робочою   групою,   мало   на   меті
здійснення аналізу стану ресурсного забезпечення місцевих бюджетів
з  фінансування суспільних послуг з використанням розрахунків щодо
розмірів фінансових  нормативів  бюджетної  забезпеченості  та  їх
економічної   складової,   проведених   місцевими  органами  влади
відповідно до розроблених робочою групою підходів.

     Це пов'язане з тим, що існує законодавча невідповідність щодо
фінансового     забезпечення    діяльності    органів    місцевого
самоврядування за делегованими державою повноваженнями, а саме:

     1. Закону України  "Про  місцеве  самоврядування  в  Україні"
( 280/97-ВР ).

     Мінімальні розміри  місцевих  бюджетів визначаються на основі
нормативів бюджетної забезпеченості на одного жителя з урахуванням
економічного,   соціального,   природного  та  екологічного  стану
відповідних територій,  виходячи з  рівня  мінімальних  соціальних
потреб, встановленого     зазначеним     Законом    (стаття    62)
( 280/97-ВР ).

     Місцеві бюджети  мають  бути  достатніми   для   забезпечення
виконання  органами  місцевого  самоврядування  наданих їм законом
повноважень та забезпечення населення  послугами  не  нижче  рівня
мінімальних соціальних потреб (стаття 69) ( 280/97-ВР ).

     2.  Закону  України  "Про  державні  соціальні  стандарти  та
державні соціальні гарантії" ( 2017-14 ).

     Державні соціальні стандарти  і  нормативи  встановлюються  з
метою:

     розроблення механізму реалізації соціальних прав та державних
соціальних гарантій,     визначених      Конституцією      України
( 254к/96-ВР );

     визначення пріоритетів  державної  соціальної  політики  щодо
забезпечення потреб людини у матеріальних  благах  і  послугах  та
фінансових ресурсів для їх реалізації;

     визначення та   обґрунтування  розмірів  видатків  Державного
бюджету України,  бюджету Автономної Республіки Крим  та  місцевих
бюджетів,  соціальних  фондів  на соціальний захист і забезпечення
населення та утримання соціальної сфери (стаття 2) ( 2017-14 ).

     Державні соціальні гарантії та державні соціальні стандарти і
нормативи  є  основою для розрахунку видатків на соціальні цілі та
формування на їх основі бюджетів усіх рівнів і соціальних  фондів,
міжбюджетних   відносин,  розробки  загальнодержавних  і  місцевих
програм економічного   та   соціального   розвитку   (стаття   20)
( 2017-14 ).

     Розрахунки і   обґрунтування   до   показників   видатків  на
соціальні цілі у  проектах  Державного  бюджету  України,  бюджету
Автономної  Республіки  Крим  та місцевих бюджетів здійснюються на
підставі державних соціальних стандартів, визначених відповідно до
зазначеного Закону (стаття 20) ( 2017-14 ).

     З метою  забезпечення  надання  державних соціальних гарантій
обраховуються такі види нормативів витрат (фінансування):

     нормативи фінансування поточних витрат на одного мешканця,  а
для окремих видів соціальних послуг - на одну особу,  яка підлягає
даному виду обслуговування;

     нормативи фінансування поточних витрат  на  утримання  мережі
закладів   охорони  здоров'я,  освіти,  підприємств,  організацій,
установ соціально-культурного,  житлово-комунального та побутового
обслуговування;

     нормативи державних   капітальних   вкладень  на  будівництво
закладів  охорони  здоров'я,  освіти,  підприємств,   організацій,
установ соціально-культурного,  житлово-комунального та побутового
обслуговування (стаття 21) ( 2017-14 ).

     Нормативи фінансування  встановлюються  під   час   прийняття
закону  про Державний бюджет України на поточний рік,  а також під
час формування бюджетів соціальних фондів (стаття 21) ( 2017-14 ).

     3. Бюджетного кодексу України ( 2542-14 ).

     Фінансовий норматив  бюджетної  забезпеченості   визначається
шляхом   ділення   загального   обсягу   фінансових  ресурсів,  що
спрямовуються  на  реалізацію  бюджетних  програм,  на   кількість
мешканців чи   споживачів   соціальних  послуг  тощо  (стаття  94)
( 2542-14 ).

     Коментар: Методологія    розрахунку    нормативу    бюджетної
забезпеченості,  відповідно  до якої Міністерство фінансів України
визначає трансферти,  базується  на  визначенні  макроекономічного
показника  видатків,  які  держава  спроможна  виділити на галузь.
Норматив  розраховується  як  частка  від  ділення  даного  обсягу
ресурсів на кількість споживачів. Недоліками даного методу є:

     відсутність економічного обґрунтування обсягу ресурсів,  який
держава передає  на  фінансування  делегованих  місцевим  бюджетам
видатків,  що  призводить  до порушення вимог статті 81 Бюджетного
кодексу України ( 2542-14 ) щодо  забезпечення  відповідності  між
повноваженнями  на здійснення видатків,  закріплених законодавчими
актами України за місцевими бюджетами,  та  бюджетними  ресурсами,
які повинні забезпечувати виконання цих повноважень;

     невідповідність розміру   фінансового   нормативу   бюджетної
забезпеченості  на  одного  отримувача  послуг  реальній  вартості
суспільної послуги за делегованою функцією;

     відсутність економічної   структури   фінансового   нормативу
бюджетної забезпеченості,  зокрема щодо частки видатків на  оплату
праці, адміністративні та капітальні видатки.

        Пропозиції робочої групи щодо розмірів фінансового
          нормативу бюджетної забезпеченості на 2006 рік

     Дослідження здійснювалося  за  функціями:  загальна   середня
освіта, дошкільна освіта, охорона здоров'я та культура.

                                                         Таблиця 1

     Пропозиції щодо розміру фінансового нормативу бюджетної
   забезпеченості на 2006 рік на отримувача послуг за видатками
      місцевих бюджетів, що гарантуються державою (гривень)

------------------------------------------------------------------
|Місцеві бюджети, що мають|    Розмір фінансового    |Відхилення |
| трансфертні відносини з |       нормативу на:      |значення   |
|  державним бюджетом, у  |--------------------------|розміру    |
|    розрізі видаткових   |2006 рік (за|  2005 рік   |фінансового|
|         функцій         |пропозиціями|(врахований  |нормативу  |
|                         |  робочої   |при визна-   |на 2006 рік|
|                         |  групи)*   |ченні обсягу |від        |
|                         |            |трансферту   |нормативу  |
|                         |            |вирівнювання)|2005 року  |
|----------------------------------------------------------------|
|                          Загальна освіта                       |
|----------------------------------------------------------------|
|Бюджет         Автономної|    2278    |     1531    |    748    |
|Республіки Крим, обласні |            |             |           |
|-------------------------+------------+-------------+-----------|
|міст            обласного|            |             |           |
|(республіканського       |            |             |           |
|Автономної     Республіки|            |             |           |
|Крим) значення,  Києва та|            |             |           |
|Севастополя              |    2278    |     1531    |    748    |
|-------------------------+------------+-------------+-----------|
| районів                 |    2278    |     1531    |    748    |
|----------------------------------------------------------------|
|                        Дошкільна освіта                        |
|----------------------------------------------------------------|
|міст            обласного|            |             |           |
|(республіканського       |            |             |           |
|Автономної     Республіки|            |             |           |
|Крим)  значення, Києва та|            |             |           |
|Севастополя              |    4170    |     2056    |   2113    |
|-------------------------+------------+-------------+-----------|
|районів                  |    4170    |     2056    |   2113    |
|----------------------------------------------------------------|
|                        Охорона здоров'я                        |
|----------------------------------------------------------------|
|Бюджет         Автономної|            |             |           |
|Республіки Крим, обласні |     116    |       66    |     50    |
|-------------------------+------------+-------------+-----------|
|міст            обласного|            |             |           |
|(республіканського       |            |             |           |
|Автономної     Республіки|            |             |           |
|Крим)  значення, Києва та|            |             |           |
|Севастополя              |     282    |      144    |    138    |
|-------------------------+------------+-------------+-----------|
|районів                  |     262    |      126    |    136    |
|----------------------------------------------------------------|
|                            Культура                            |
|----------------------------------------------------------------|
|Бюджет         Автономної|            |             |           |
|Республіки Крим, обласні |      12    |        5    |      7    |
|-------------------------+------------+-------------+-----------|
|міст            обласного|            |             |           |
|(республіканського       |            |             |           |
|Автономної     Республіки|            |             |           |
|Крим)  значення, Києва та|            |             |           |
|Севастополя              |      32    |       14    |     18    |
|-------------------------+------------+-------------+-----------|
|районів                  |      47    |       22    |     25    |
------------------------------------------------------------------

     ______________
     * Пропозиції   розмірів   фінансових   нормативів  враховують
підходи викладені вище,  зокрема з розрахунку мінімальної зарплати
у 400 гривень.

                                                         Таблиця 2

              Пропозиції щодо економічної структури
          фінансового нормативу бюджетної забезпеченості
            на 2006 рік на отримувача послуг (гривень)

-------------------------------------------------------------------------
|Місцеві бюджети, що мають|   Розмір фінансового нормативу бюджетної    |
|трансфертні  відносини  з| забезпеченості на одного отримувача послуг  |
|державним  бюджетом,    у|   на 2006 рік за пропозиціями робочої групи |
|   розрізі видаткових    |---------------------------------------------|
|        функцій          |Всього|           у тому числі               |
|                         |      |--------------------------------------|
|                         |      |на заро-|те саме  |інші ви- |те саме  |
|                         |      |бітну   |як частка|датки на |як частка|
|                         |      |плату з |у відсот-|надання  |у відсот-|
|                         |      |нараху- |  ках    |послуг   |   ках   |
|                         |      |ваннями |         |(медика- |         |
|                         |      |        |         |менти,   |         |
|                         |      |        |         |харчуван-|         |
|                         |      |        |         |ня, опла-|         |
|                         |      |        |         |та кому- |         |
|                         |      |        |         |нальних  |         |
|                         |      |        |         |послуг   |         |
|                         |      |        |         |тощо)    |         |
|-----------------------------------------------------------------------|
|                        Загальна освіта                                |
|-----------------------------------------------------------------------|
|Бюджет         Автономної|      |        |         |         |         |
|Республіки Крим, обласні | 2278 |  1367  |   60,0  |   911   |   40,0  |
|-------------------------+------+--------+---------+---------+---------|
|міст            обласного|      |        |         |         |         |
|(республіканського       |      |        |         |         |         |
|Автономної     Республіки|      |        |         |         |         |
|Крим) значення,  Києва та|      |        |         |         |         |
|Севастополя              | 2278 |  1720  |   75,5  |   558   |   24,5  |
|-------------------------+------+--------+---------+---------+---------|
|районів                  | 2278 |  1720  |   77,7  |   508   |   22,3  |
|-----------------------------------------------------------------------|
|                        Дошкільна освіта                               |
|-----------------------------------------------------------------------|
|міст            обласного|      |        |         |         |         |
|(республіканського       |      |        |         |         |         |
|Автономної     Республіки|      |        |         |         |         |
|Крим)  значення, Києва та|      |        |         |         |         |
|Севастополя              | 4170 |  2585  |   62    |  1585   |   38,0  |
|-------------------------+------+--------+---------+---------+---------|
|районів                  | 4170 |  2585  |   62    |  1585   |   38,0  |
|-----------------------------------------------------------------------|
|                        Охорона здоров'я                               |
|-----------------------------------------------------------------------|
|Бюджет         Автономної|      |        |         |         |         |
|Республіки Крим, обласні |  116 |    64  |   55,0  |    52   |   45,0  |
|-------------------------+------+--------+---------+---------+---------|
|міст            обласного|      |        |         |         |         |
|(республіканського       |      |        |         |         |         |
|Автономної     Республіки|      |        |         |         |         |
|Крим)  значення, Києва та|      |        |         |         |         |
|Севастополя              |  276 |   165  |   60,0  |   110   |   40,0  |
|-------------------------+------+--------+---------+---------+---------|
|районів                  |  266 |   126  |   57,0  |   140   |   43,0  |
|-----------------------------------------------------------------------|
|                            Культура                                   |
|-----------------------------------------------------------------------|
|Бюджет         Автономної|      |        |         |         |         |
|Республіки Крим, обласні |   12 |     3  |   27    |     9   |   73,0  |
|-------------------------+------+--------+---------+---------+---------|
|міст            обласного|      |        |         |         |         |
|(республіканського       |      |        |         |         |         |
|Автономної     Республіки|      |        |         |         |         |
|Крим)  значення, Києва та|      |        |         |         |         |
|Севастополя              |   32 |    26  |   80    |     6   |   20,0  |
|-------------------------+------+--------+---------+---------+---------|
|районів                  |   47 |    38  |   80    |     9   |   20,0  |
-------------------------------------------------------------------------

     На основі   розрахованих   розмірів   фінансового   нормативу
бюджетної забезпеченості за  відповідними  делегованими  місцевому
самоврядуванню  функціями робочою групою були здійснені розрахунки
обсягів ресурсів місцевих бюджетів за видатками,  що  враховуються
при визначенні міжбюджетних трансфертів.

                                                         Таблиця 3

       Пропозиції щодо обсягу фінансових ресурсів місцевих
        бюджетів за делегованими місцевому самоврядуванню
               функціями на 2006 рік (тис. гривень)

------------------------------------------------------------------
|  Місцеві   |Обсяг фінансових | Відхилення показників на|Довід- |
|бюджети, що |   ресурсів на   | 2006 рік від показників |ково:  |
|   мають    | поточні видатки |       на 2005 рік       |обсяг  |
|трансфертні |    по роках     |                         |капіта-|
|відносини з |-----------------+-------------------------|льних  |
| державним  |2006 рік|2005 рік| обсягу |в тому |інших   |видат- |
| бюджетом,  |(за про-|(врахо- |фінансо-|числі: |видатків|ків  на|
| у розрізі  |позиція-|ваний   |  вого  | заро- |на на-  |капі-  |
| видаткових |ми робо-|при ви- |ресурсу |бітної |дання   |тальний|
|  функцій   |  чої   |значенні|   на   |плати з|послуг  |ремонт |
|            | групи) | обсягу | функції|нараху-|(медика-|та при-|
|            |        | транс- |        | ван-  |менти,  |дбання |
|            |        | ферту  |        | нями  |харчу-  |облад- |
|            |        |вирів-  |        |       |вання,  |нання  |
|            |        |нювання)|        |       |оплата  |(10    |
|            |        |        |        |       |кому-   |відсот-|
|            |        |        |        |       |нальних |ків по-|
|            |        |        |        |       |послуг  |точних |
|            |        |        |        |       |тощо)   |видат- |
|            |        |        |        |       |        |ків)   |
|------------+--------+--------+--------+-------+--------+-------|
|Освіта      |21 009,5|13 341,6| 7 667,9|2 525,2| 5 142,7|2 100,9|
|------------+--------+--------+--------+-------+--------+-------|
|Охорона     |17 887,6| 9 466,7| 8 421,0|3 048,4| 5 372,6|1 788,8|
|здоров'я    |        |        |        |       |        |       |
|------------+--------+--------+--------+-------+--------+-------|
|Культура    | 2 391,7| 1 120,2| 1 271,5|  606,3|   665,1|  239,2|
|------------+--------+--------+--------+-------+--------+-------|
|РАЗОМ       |41 288,8|23 928,5|17 360,3|6 179,8|11 180,5|4 128,9|
------------------------------------------------------------------

     Проведені обчислення  обсягу  фінансового нормативу бюджетної
забезпеченості на 2006 рік свідчать про  значне  заниження  обсягу
нормативу на 2005 рік,  який було враховано для визначення обсягів
трансфертів вирівнювання з державного бюджету місцевим бюджетам на
2005  рік  саме  за  рахунок видатків,  пов'язаних безпосередньо з
процесом надання  послуг.  Введення  структуризації  нормативу  за
економічною складовою на 2006 рік показує,  що застосований Урядом
України у бюджеті на 2005 рік  (  2285-15  )  обсяг  нормативу  не
забезпечив  надання  з  місцевих  бюджетів  суспільних  послуг,  а
забезпечив тільки виплату заробітної плати  працівникам  бюджетних
закладів, притому не всім.

     Вищенаведені розрахунки дають можливість стверджувати, що при
визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів  вирівнювання  на  2006
рік  обсяг  видаткової  частини  місцевих бюджетів має бути значно
вищим  проти  таких  обсягів  на  2005  рік  та   досягти   норми,
передбаченої  Постановою Верховної Ради України від 21 червня 2005
року "Про  Основні  напрями  бюджетної  політики  на   2006   рік"
( 2678-15  ),  -  на  рівні  45  відсотків  питомої  ваги місцевих
бюджетів у Зведеному бюджеті України.

     Крім того, вважаємо за доцільне встановити розмір фінансового
нормативу бюджетної забезпеченості на капітальні видатки в частині
проведення капітального ремонту та придбання обладнання  в  обсязі
10 відсотків обсягу поточних видатків.

     Робоча група  зазначає також необхідність збільшення розмірів
фінансового   нормативу    на    утримання    органів    місцевого
самоврядування як в частині оплати праці,  так й інших поточних та
капітальних видатків.

                             Висновки

     Реалізація вимог Бюджетної резолюції на 2006  рік  передбачає
значне   зростання   ресурсів  місцевих  бюджетів  за  видатковими
функціями (таблиця 3).

     Обрахунок фінансового нормативу бюджетної  забезпеченості  за
відповідними    функціями    має   включати   згідно   із   чинним
законодавством достатній ресурс не тільки на заробітну плату,  але
й   на  інші  видатки  із  забезпечення  функціонування  бюджетної
установи   (медикаменти,   продукти    харчування,    енергоносії,
капітальні видатки тощо),  необхідні для надання суспільних послуг
(таблиця 1).

     При визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів на  2006  рік
Міністерство  фінансів  України  має  врахувати пропозиції робочої
групи   стосовно   розміру   фінансового    нормативу    бюджетної
забезпеченості,  в першу чергу забезпечивши реальне співвідношення
частки заробітної плати та інших поточних видатків,  що  покращить
рівень  надання суспільних послуг,  а також включення до структури
нормативу капітальних видатків (таблиця 2).


Керівник робочої групи -
голова підкомітету з питань місцевих
бюджетів Комітету Верховної Ради
України з питань бюджету                                К.ФОМЕНКО

Поза форумом

 

Нижній колонтитул

Powered by PunBB
© Copyright 2002–2008 PunBB

[ Generated in 0.024 seconds, 6 queries executed ]